Міський голова проінформував про ситуацію з виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери міста, зазначивши, що фінансове управління міської ради подало всі розрахункові показники за квітень-травень — це близько 17 млн.грн., які необхідні для виплати заробітної плати.
Про роботу з документами в управліннях, відділах та секторах міської ради за підсумками І кварталу поточного року інформувала начальник загального відділу міської ради Лариса Чайка, яка зазначила що кількість документів, які надійшли через загальний відділ зросла у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Прилуки – місто обласного значення, залізничний вузол. Місто розташоване на півдні Чернігівської області на берегах р. Удай, є адміністративним, економічним і культурним центром Прилуцького району. Територія Прилук – 42,8 кв. км. Місто має зручне автомобільне та залізничне сполучення з іншими регіонами України, Росії, Білорусії; знаходиться на відстані 135 км від столиці нашої держави м. Києва.
Населення міста близько 59 тис. чол
Датою утворення міста вважають 1085 р., коли воно згадується в «Поучении» Володимира Мономаха та Іпатіївському літописі (1085-1092 рр.).
З 1362 року Прилуки входили до складу Великого князівства Литовського. Після російсько-литовської війни у 1504 році місто відійшло до Росії, а за Люблінською унією 1569 року – до Польщі. З 1590 року Прилуками володів магнат О.Вишневецький. У 1648-1781 роках – центр Прилуцького полку. У 1783 році місто одержало магдебурзьке право. З 1782 року Прилуки – повітове місто Чернігівського намісництва, а з 1802 року – Полтавської губернії. У 1923-1930 роках місто було центром Прилуцького округу Полтавської області. У серпні 1932 року Прилуцький район увійшов до новоствореної Чернігівської області.
Місто розташоване біля Удайської луки – там, де річка робить крутий вигин. Такий крутий вигин на річці зветься лука. Назва міста могла бути утворена від одного з двох дуже схожих слів. Слово прилук означає «край закруту, коліно»; слово прилука («прилучатися») в словнику Грінченка тлумачиться як «приєднання». Проте в цьому словнику є й інше значення слова прилука – «поляна серед лісів». Найвірогідніше, що в основі назви лежить лука, прилука – «закрут».
Прилуки розташовані на Полтавській рівнині. Рельєф погорбований; підняті рівнини чергуються з «блюдцями» понижень, ярами, долинами. Прилуччина багата на горючі корисні копалини (нафта, газ, торф), будівельну сировину (піски, глини) є бішофіт, водний розчин якого має цінні лікувальні якості
Клімат помірно-континентальний з теплим, іноді жарким літом (середні температури +20, +25), м’якою зимою (середні температури -7). Опадів за рік випадає близько 500 мм. Головною водною артерією міста є річка Удай – права притока р. Сули. Довжина річки - 327 км, площа - 7030 км. Бере початок поблизу с. Рожнівка Ічнянського району, має звивисте русло, заплава річки подекуди заболочена.
Прилуки за соціально-економічним розвитком випереджають інші територіальні одиниці Чернігівщини, забезпечуючи близько тритини обсягів промислового виробництва області та наповнює більш як на половину обласний бюджет. Промисловий комплекс міста налічує 16 великих промислових підприємств, які представляють видобувну, легку, харчову, тютюнову, поліграфічну, хімічну, машинобудівну та інші галузі промисловості.
Серед підприємств, вироби яких відомі не лише на території нашої країни, а й за її межами - ПРАТ А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»,ВАТ «Будмаш», ТОВ «Алітоні», ЗАТ «Прилуцька швейна фабрика», що діють за участю іноземного капіталу, НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта». Крім того функціонують такі підприємства ДП «Пластмас» ТОВ ТД «Пластмас-Прилуки», ПП «Прилучанка» (фабрика художніх виробів); ПП «Вербена -Прилуки» (виробництво шкіргалантерейних виробів); КВТФ головних уборів «Корона» (легка промисловість); ТОВ ВКП «Прилуки-Агропереробка», ЗАТ «Прилуцький м’ясокомбінат», ТОВ «Мак-Бест» (харчова промисловість); Агропромислове об’єднання ім. Івана Супруненка ВАТ «Прилуцький хлібозавод» (харчова промисловість), ін.
Місто Прилуки має позитивний досвід роботи з інвесторами. Третина промислових акціонерних товариств міста є підприємствами з іноземними інвестиціями. Прилуки традиційно займають перше місце на Чернігівщині за обсягами прямих іноземних інвестицій. За даними на початок 2011 року, в економіку міста залучено 45,7 млн. дол. США, або близько 776 дол. США на 1 мешканця.
Водночас, незважаючи на, здавалося б, непогану економічну ситуацію в місті, міська влада усвідомлює, що в умовах ринкової економіки успішним буде тільки те місто, яке зуміє посилити свою конкурентноздатність і привабливість шляхом залучення інвестицій, тобто зможе практично запровадити інноваційно-інвестиційну модель розвитку. В сфері економічної, соціальної та екологічної політики місто керується розробленою Стратегією сталого розвитку м. Прилуки до 2015 року.
План проведення Миколиного ярмарку, приуроченого Міжнародному дню сім’ї та 112-ій річниці з дня народження народного артиста України Миколи Федоровича Яковченка
Про страшні воєнні сторінки молоде покоління знає не тільки з книжок, а й із розповідей дідусів, бабусь, ветеранів. Важко нам уявити, що коїлося під час війни, та ще важче згадувати про неї сивочолим ветеранам.
Героїня сьогоднішньої розповіді - Ольга Василівна ПРИВАЛОВА, вихователь Прилуцького дошкільного навчального закладу інтернатного типу (простіше кажучи, цілодобового дитячого садка). Це людина, котра не зрадила своїй мрії і обрала роботу, якою марила з дитинства. Що ж такого незвичайного в цій жінці? Якщо коротко – безліч хороших якостей. Та про це згодом.
Прилуки – місто обласного значення, залізничний вузол. Місто розташоване на півдні Чернігівської області на берегах р. Удай, є адміністративним, економічним і культурним центром Прилуцького району. Територія Прилук – 42,8 кв. км. Місто має зручне автомобільне та залізничне сполучення з іншими регіонами України, Росії, Білорусії; знаходиться на відстані 135 км від столиці нашої держави м. Києва. 
Про страшні воєнні сторінки молоде покоління знає не тільки з книжок, а й із розповідей дідусів, бабусь, ветеранів. Важко нам уявити, що коїлося під час війни, та ще важче згадувати про неї сивочолим ветеранам.
Героїня сьогоднішньої розповіді - Ольга Василівна ПРИВАЛОВА, вихователь Прилуцького дошкільного навчального закладу інтернатного типу (простіше кажучи, цілодобового дитячого садка). Це людина, котра не зрадила своїй мрії і обрала роботу, якою марила з дитинства. Що ж такого незвичайного в цій жінці? Якщо коротко – безліч хороших якостей. Та про це згодом.