А все починалося в далекому 1914-му. У червні у місті над Удаєм почала виходити газета «Прилукский голос». До 1916-го року вийшли 129 номерів. Газета розповідала про життя міста і Прилуцького повіту.
Вихід «Прилукского голосу» припинили лише горнило громадянської війни та революційні події. Та вже 12 лютого 1919 року прилучани знову читали місцеву газету «Известия». Газета міняла назви – «Прилукский голос» „Известия”, „Вісти”, „Правда Прилукщини”, „Правда Прилуччини”, зрештою – „Прилуччина” – але вона не змінила головного – свого людяного обличчя.
Мотрона Трохимівна Дерев’янко – моя родичка. Проживає вона у Прилуках і має поважний вік – уже вісімдесят шосте літо кують для неї зозулі і співають солов’ї у садку. Незважаючи на старість, постійно цікавиться, що робиться в світі, в Україні, у нашій області та на Прилуччині. І – понад півстоліття передплачує газету “Прилуччина”, яка стала для неї настільним, улюбленим виданням. Кожен свіжий номер чекає з нетерпінням і перечитує з початку до кінця.
Усі шляхи ведуть до успіху... Саме так можна сказати про Прилуцький агротехнічний коледж, який неодноразово брав участь у різного роду змаганнях і, як правило, займав чільну позицію, репрезентуючи себе, як авторитетного учбового закладу. Безсумнівно, усі ті численні здобутки коледжу – заслуга як колективу, так і його директора, доктора філософії в галузі освіти, Почесного професора Міжнародної Кадрової академії, лауреата звання “Лідер України” Павла Чернікова. Днями Прилуцький агротехнічний коледж знову опинився у числі найкращих, взявши участь у Всеукраїнській громадській акції “Флагман освіти і науки України”.
Напередодні Дня молоді відбулася офіційна зустріч міського голови Юрія Беркута з представниками молоді міста. Юрій Володимирович вручив грамоти, квіти юнакам і дівчатам, хто працює на благо рідного міста, має високі здобутки в галузі культури, мистецтва, чиї імена, без сумніву, в майбутньому додадуть доброї слави нашому місту.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року система місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення.
Стаття 6. Територіальні громади
1. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
2. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися водну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.
3. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.
4. Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади.
5. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.
Стаття 7. Місцевий референдум
1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
2. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
Стаття 8. Загальні збори громадян
1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
2. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
Стаття 9. Місцеві ініціативи
1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування
1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Стаття 13. Громадські слухання
1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу нарік.
Стаття 19. Статут територіальної громади села, селища, міста
1. З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
Стаття 21. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування
Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Стаття 22. Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей
1. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.
Стаття 60. Право комунальної власності
1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
4. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
6. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
7. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
9. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:
1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;
2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;
3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Стаття 71. Гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб
1. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Стаття 74. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Стаття 75. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.
2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.
[версія для друку]