А все починалося в далекому 1914-му. У червні у місті над Удаєм почала виходити газета «Прилукский голос». До 1916-го року вийшли 129 номерів. Газета розповідала про життя міста і Прилуцького повіту.
Вихід «Прилукского голосу» припинили лише горнило громадянської війни та революційні події. Та вже 12 лютого 1919 року прилучани знову читали місцеву газету «Известия». Газета міняла назви – «Прилукский голос» „Известия”, „Вісти”, „Правда Прилукщини”, „Правда Прилуччини”, зрештою – „Прилуччина” – але вона не змінила головного – свого людяного обличчя.
Мотрона Трохимівна Дерев’янко – моя родичка. Проживає вона у Прилуках і має поважний вік – уже вісімдесят шосте літо кують для неї зозулі і співають солов’ї у садку. Незважаючи на старість, постійно цікавиться, що робиться в світі, в Україні, у нашій області та на Прилуччині. І – понад півстоліття передплачує газету “Прилуччина”, яка стала для неї настільним, улюбленим виданням. Кожен свіжий номер чекає з нетерпінням і перечитує з початку до кінця.
Усі шляхи ведуть до успіху... Саме так можна сказати про Прилуцький агротехнічний коледж, який неодноразово брав участь у різного роду змаганнях і, як правило, займав чільну позицію, репрезентуючи себе, як авторитетного учбового закладу. Безсумнівно, усі ті численні здобутки коледжу – заслуга як колективу, так і його директора, доктора філософії в галузі освіти, Почесного професора Міжнародної Кадрової академії, лауреата звання “Лідер України” Павла Чернікова. Днями Прилуцький агротехнічний коледж знову опинився у числі найкращих, взявши участь у Всеукраїнській громадській акції “Флагман освіти і науки України”.
Напередодні Дня молоді відбулася офіційна зустріч міського голови Юрія Беркута з представниками молоді міста. Юрій Володимирович вручив грамоти, квіти юнакам і дівчатам, хто працює на благо рідного міста, має високі здобутки в галузі культури, мистецтва, чиї імена, без сумніву, в майбутньому додадуть доброї слави нашому місту.
З січня 2004 року вступив у дію закон України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності". Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності спрямована на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється у межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією і законами України. Регуляторним актом можуть бути рішення ради, рішення виконкому, розпорядження міського голови, накази керівників управлінь та відділів міської ради.
У законі одним із основних принципів державної регуляторної політики визначено прозорість та врахування громадської думки. Це означає - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності. Саме на реалізацію цього принципу спрямовано норми Закону, які передбачають по суті нову якість діалогу між органами влади та громадськістю. Треба зазначити, що такий діалог в Україні поступово розвивається протягом останніх років: у загальноприйняту практику ввійшло проведення громадських слухань та круглих столів , участь у яких беруть представники органів влади, громадськості та підприємницької спільноти.
Не заперечуючи при цьому необхідність усних форм діалогу, коли учасники висловлюють своє ставлення до проблеми, тим не менше виникла потреба вести у практику більш фахові форми діалогу, а саме форми письмової консультації з представниками громадськості та суб'єктами господарювання. Особливістю Закону є те, що він прямо передбачає обов'язковість таких письмових форм консультацій по кожному проекту регуляторного акту. У законі перелічені права приватних осіб та їх об'єднань щодо участі у здійсненні регуляторної політики, а саме (ст.6):
подавати до регуляторних органів пропозицій про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
у випадках передбачених законодавством , брати участь у розробці проектів регуляторних актів;
подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
При оприлюдненні проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу громадяни, суб'єкти господарювання та їх об'єднання мають повне право протягом визначеного у повідомлені строку надсилати на вказані у повідомлені адреси свої пропозиції та зауваження. Із норми статті Закону слідує, що пропозиції та зауваження можуть стосуватися, як тесту проекту регуляторного акту, так і аналізу регуляторного впливу. Цілком правочинна ситуація, коли громадськість шляхом проведення альтернативного аналізу регуляторного впливу може довести недоцільність державного регулювання та запропонувати інші шляхи вирішення проблеми, на яке спрямовано даний регуляторний акт, ніж запропонованого регуляторним органом.
Саме можливість альтернативних розрахунків і пропозицій від громадськості та обов'язок органів влади враховувати пропозиції та зауваження від приватних осіб та їх об'єднань може суттєво підвищити якість роботи органів влади та якість державного регулювання.
Участь суб'єктів підприємницької діяльності , громадян та їх об'єднань у впровадженні державної регуляторної політики
[версія для друку]