Так сказав митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) після канонізації архієпископа Філарета (Гумілевського), яка відбулася нещодавно в Свято-Троїцькому ка­фе­дральному соборі. Митрополит наголосив на тому, що “ця людина давно заслужила те, що сьогодні проголошено церквою. Це великий подвижник віри і благочестя, милостивий до нас”. Окрім митрополита, участь у божественній літургії взяли архієпископ Чернігівсь­кий та Новгород-Сіверський Амвросій (Полікопа), а також архієреї з різних міст України, Росії та Білорусі.

Як повідомив владика Амвросій, рішення про висвячення архієпископа Філарета було прийняте Синодом Української православної церкви в квітні 2009 року на основі наданих єпархією документів. Архієпископ розповів, що востаннє така подія відбулась на Чернігів­щині більше ста років тому – в 1905 році канонізували Святителя Феодосія, нетлінні мощі якого зараз зберігаються в Свято-Троїцькому кафедральному соборі. Мощі Святителя Філарета також зберігатимуться в Троїцькому соборі.   

Говорячи про історичну постать архієпископа Філарета, владика Амвросій розповів, що Філарет керував Чернігівською єпархією з 1859 до 1866 року. Архієпископ зробив вели­кий внесок у розбудову православної Церкви на Чернігівщині. “Період служіння преосвя­щенного Філарета в сані архієпископа є “золотим періодом” Чернігівської єпархії”, - наго­лосив владика.

За правління Філарета в Чернігові спорудили новий корпус Чернігівської духовної семіна­рії, перебудували семінарський храм, створили бібліотеку. Окрім того, відремонтували май­же всі храми й монастирі Чернігова.

Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Філарет був видатним богословом та істориком Церкви, одним із найосвіченіших архієреїв XIX століття. Він є автором 160 різноманіт­них творів. Владика також жертвував значні кошти на благодійність, допомагав нужденним, сприяв розвитку освіти. Зокрема, завдяки його зусиллям на Чернігівщині було відкрито 848 церковнопарафіяльних шкіл, яких до цього було лише 20.

Остання путь архієпископа Філарета була праведною, переконаний владика Амвросій. Влітку 1866 року він вирішив здійснити подорож Чернігівською губернією, яка на той мо­мент була охоплена епідемією холери. Під час оглядин єпархії Філарет захворів та після ночі передсмертних страждань віддав свій дух Господу. Знаменним є те, що після його смерті епідемія холери зупинилась - вона так і не дійшла до Чернігова.

Оксана Клименко.
Газета «Прилуччина», №79,
4 листопада 2009 року

[версія для друку]

[обговорити на форумі]

[підписка на розсилку]